СТРАВИ ЛЮБЕШІВСЬКОГО ПОЛІССЯ

На лівому березі тихоплинної річки Стохід, серед поліських лісів та боліт, розкинулося одне із найдревніших містечок Волині – Любешів. Назване воно за легендою на честь мисливця Любаша, який у ХV столітті заснував це мальовниче містечко. Наш казковий край, найвіддаленіший куточок округи, довгий час був без належних шляхів сполучення. Лише в роки Першої світової війни була прокладена вузькоколійка, по якій німецька окупаційна влада вивозила багатства поліщуків.

До Другої світової війни в Любешові кулінарну продукцію виготовляли лише євреї-підприємці. В споконвічних хліборобів, через брак коштів, не було можливості придбати кулінарні вироби, ласощі. Тому кожна родина самотужки знаходила вихід з положення завдяки своєму вмінню, розсудливості, мудрості.

Наші предки готували неперевершені страви з брукви, пастернаку та інших овочів, молока і молочних продуктів, борошна, дарів природи з відмінними смаковими якостями, висококалорійні. Завдяки позитиву приготування поліщуки були довгожителями за сто років, хоч працювали фізично від світанку до смеркання. І не випадково наш хлібозавод славився випуском високоякісної продукції, рівних якому не було в навколишніх областях держави.

Чудові і прості страви любешівської кухні набули великої популярності далеко за межами нашого району, вони у полі постійної уваги гурманів. Із технологією приготування деяких із них хочемо вас познайомити.

Капуста запечена. Підготовлену капусту промити, видалити внутрішній качан,покласти у чавунний казанок цілою,або розрізати на 4 частини,налити на ¼ об'єму казана води,закрити кришкою і поставити для запікання в жарову шафу на 1,5–2 години. Готову запечену капусту нарізати шашками або часточками.

При подачі запечену капусту викласти у тарілку, посолити і полити часниковою заправкою.

Кльоцки картопляні з молоком. Сиру обчищену картоплю натерти на тертці і віджати сік. З цієї маси сформувати  кульки масою 7–10г. В кипляче підсолене молоко покласти кльоцки і варити  при слабкому кипінні 5–10 хв. При подачі в тарілку кладуть шматочок вершкового масла.

Ковбаса сиров’ялена. М'ясо свинини і сало нарізати дрібними шматочками, додати часник, сіль, перець і добре перемішати. Начинити кишки і поставити у холодне місце на 5–6 год., щоб м’ясо просолилось. Ковбасу в’ялять над комином в добре провітрюваному приміщенні.

Мандрики з сиру. Для приготування страви використовують домашній сир, яйця, сіль. Домашній сир добре перемішати з яйцями і сіллю. З сирної маси сформувати кульки круглої приплюснутої форми діаметром 5–6 см. Заготовки підсушити в жаровій шафі на дерев’яній дошці до золотистого кольору.

Сир запечений в маслі. Домашній сир ретельно перемішати, посолити, покласти в «рукавець», а потім на ніч під гніт. Обережно витягти з «рукавця», укласти на решітку і поставити в піч або жарову шафу з температурою 150–180С на 30–40 хвилин для отримання рум’яної кірочки. Охолодити і нарізати гострим ножем на кубики.

Покласти в керамічний або глиняний посуд, зверху – нарізане шматочками вершкове масло і поставити в піч або духову шафу з температурою 180–200С на 15–20 хвилин.

Подавати в тому ж посуді, що запікали, бажано з чорним житнім хлібом.

Млинці з дріжджового тіста  з картоплею. В теплій воді розчиняємо дріжджі і трішки цукру. Потім додаємо борошном і замішуємо тісто до консистенції густоти сметани, ставимо в тепле місце на 3–4 години для бродіння. Очищену сиру картоплю натираємо на дрібну терку і додаємо до тіста, солимо, ретельно вимішуємо. Готове млицеве тісто виливаємо черпаком на змащену сковорідку і ставимо випікати в піч перед полум’я до готовності. Окремо смажимо сало шпик із січеною цибулею до золотистого кольору, солимо, додаємо спеції. Млинці викладаємо на велику тарілку, збоку – смажене сало з цибулею. Подаємо гарячими.

Мистецтво кулінарії вважається невід'ємною і надзвичайно важливою рисою самобутності того чи іншого народу. Традиційні кулінарні смаки, домінуючі особливості приготування їжі передаються за секретними своєрідними рецептами від покоління до покоління кожної родини. Рівень уваги приділяється комфортності та зручності кухонного куточка – все це риси, які більш рельєфно відображають відмінності однієї нації від іншої. Вони несуть інформацію про самобутність народу, залежність його способу життя від середовища, вміння з максимальною користю для себе, свого здоров'я раціонально використати природні багатства.

Кулінарні рецепти, створені народом, не випадкові, вони склалися у результаті багатовікової еволюції і дають прекрасні взірці правильного поєднання продуктів за смаком, а з фізіологічної точки зору – по вмісту вітамінів, мінеральних речовин, жирів, білків та інших складових.

Список використаних джерел

1. Кравченко Т.Ф., Пігулко Ж.М., Блеянюк О.О., Черевко І.В., Левковець С.І., Бурдак Н.В., Н.В.Муха Н.В. Страви Любешівського Полісся: Збірник рецептур страв. – Любешів: Любешівський технічний коледж Луцького НТУ, 2018. – 34с.